м.Київ, вул.Антоновича 28

Пн-Пт 09:00 - 21:00
Сб,Нд 10:00 - 18:00

Карта проїзду

Плазмоліфтинг

Bysergey

Плазмоліфтинг – це метод локальної стимуляції регенерації тканин із використанням тромбоцитарної аутоплазми (готується з крові самого пацієнта).

Відомості про особливе ставлення цілителів до крові можна знайти в різних культурах стародавнього світу. В манускрипті „Ней Кінг”, біблії прадавніх китайських лікарів, ідеться про приймання власної крові як про ефективний лікувальний засіб.

У повноцінний метод лікування використання крові змогло розвинутися набагато пізніше. У 1615 році Андреас Лібавідус вперше за допомогою срібної трубочки провів переливання крові безпосередньо від однієї людини до іншої. При цьому мова йшла про курс омолодження пацієнта.

Перші справжні переливання крові від людини до людини були проведені Джеймсом Бланделлом у 1819 році, що допомогло врятувати життя знекровленої породіллі.

У цьому ж напрямку працював відомий хірург, професор Август Бір. У 1905 році він встановив, що власна кров пацієнта, уведена йому в стегно, є чимось на кшталт подразника для організму.

У роки Російсько-Японської війни (1904-1905 рр.) Валентин Феліксович Войно-Ясенецький працював хірургом у військовому шпиталі, де застосовував аутогемотерапію для лікування солдат армії Російської Імперії. У 1934 році Войно-Ясенецький опублікував „Очерки гнойной хирургии”, де й були описані методики аутогемотерапії та аутосеротерапії та галузі їх застосування.

Позитивні результати і мінімум побічних ефектів на довгі роки зробили аутогемотерапію та аутосеротерапію часто вживаними допоміжними методами лікування аж до початку ери антибіотиків із широким антимікробним спектром. Із часом методики стали застосовуватися все рідше та рідше, їх значимість штучно принижувалася. А після смерті В.Ф. Войно-Ясенецького (1961 р.) про аутогемотерапію майже забули.

Низка вчених вивчала вплив лейкоцитарної маси, еритроцитарної маси, нативної сироватки, плазми, цільної крові, фібрину на загоювання закритих переломів довгих трубчастих кісток. Вони виявили, що найкращим ефектом відзначається лейкоцитарна маса, але необхідно звернути увагу, що використана в роботі кров була донорською, а не власною кров’ю пацієнта, що не виключало можливості інфікування.

Знаходить своє застосування цей метод і в травматології у вигляді внутрішньошкірних і підшкірних ін’єкцій кров’ю хворого по ходу корінцевих болей при остеохондрозі, при люмбоішіалгії та синдромі корінцевої компресії, в сідничну область при лікуванні хронічних неспецифічних артрозів різної локалізації.

Іншими областями застосування стали офтальмологія, алергологія та імунологія, гінекологія, урологія, отоларингологія, неврологія та, нарешті, стоматологія.

Новим етапом у медицині стало створення та застосування ін’єкційної форми тромбоцитарної аутоплазми, розробленої у 2001 році російськими вченими: професором, д.м.н. Ахмеровим Ренатом Рашитовичем та к.м.н. Романом Феліксовичем Зарудієм. Тоді ж була придумана оригінальна назва методики - PlasmoliftingTM. Це метод стимуляції регенерації тканин шляхом місцевого введення ін’єкційної форми багатої тромбоцитами аутоплазми. Вчені також створили спеціалізовану пробірку PLASMOLIFTINGTM, яка дозволяє отримати на виході плазму високого ступеню очищення з необхідною терапевтичною концентрацією тромбоцитів.

У 2004-2007 рр. з’являються перші публікації про застосування методики PLASMOLIFTINGTM у стоматології та косметології. У 2009 році проходить захист кандидатської дисертації Махмутової А.Ф. по стоматології: „Ефективність комплексного відновлювального лікування хворих запальними захворюваннями пародонту”, м. Москва.

У 2011 році в рамках X Юбілейного Міжнародного симпозіуму з естетичної медицини професор Р.Р. Ахмеров представив доповідь: „Аутостимуляція регенеративних процесів у щелепно-лицевій хірургії та косметології”.

Кров – рідка тканина нашого організму, яка разом із лімфою складає його внутрішнє середовище. Кров постачає організму кисень, органічні речовини, мінеральні солі, гормони, вітаміни і т.п., вона ж виводить із організму токсини. Кров відповідає майже за всі обмінні процеси. Все те, що відбувається в крові, продумано, враховано та взаємопов’язано. Природа демонструє всю пишність і досконалість свого творіння!

Кров складається з міжклітинної речовини (плазми) – прозорої рідини блідо-жовтого кольору (55% усієї маси крові) та завислих у ній клітинних (формених) елементів (45%). Три головні їх типи: червоні кров’яні клітини (еритроцити), білі кров’яні клітини (лейкоцити) та кров’яні пластинки (тромбоцити). Вони завислі у рідкій частині крові – плазмі, склад якої багатокомпонентний (білки, солі, гормони, ферменти, вітаміни та інші речовини). Плазма підтримує сталість внутрішнього середовища організму, тобто гомеостаз, і забезпечує транспортування білків, гормонів, амінокислот і формених елементів крові.

Тромбоцити (кров’яні пластинки, platelets, PLT) – найдрібніші без’ядерні клітини діаметром 2-4 мкм, що є „уламками” цитоплазми мегакаріоцитів кісткового мозку. Тривалість життя тромбоцитів складає 7-10 днів. У кровоносних судинах тромбоцити можуть розташовуватися біля стінок та у кровотоці. В спокійному стані (у кровотоці) тромбоцити мають дисковидну форму. При активації клітин тромбоцити набувають сферичність та утворюють спеціальні вирости (псевдоподії). За допомогою таких виростів кров’яні пластинки можуть злипатися одна з одною або прилипати до пошкодженої судинної стінки. Тромбоцити - потужні біоагенти регенеративних процесів, оскільки містять альфа-гранули, багаті на фактори росту. Фактори росту необхідні для клітинної диференціації та нормального клітинного циклу. Симбіоз факторів росту відповідальний за реконструкцію кровоносних судин травмованої області, побудову нової тканини (епітеліальної, сполучної, м’язової, нервової) та зупинку кровотечі. В гамма-гранулах тромбоцитів містяться АТФ, серотонін, іони кальцію Са2+, АДФ (аденозиндифосфат), лізосоми (кислі гідролази).

Функції тромбоцитів дуже різноманітні, але в тромбоцитах закладена одна з найважливіших функцій – це регенеруюча (за рахунок факторів росту). Основні фактори росту депонуються в альфа-гранулах. Їх секреція та активація відбуваються на фоні активації/дегрануляції тромбоцитів у рані (приблизно через 10 хвилин після утворення фібринового згустку). Протягом перших 10 хвилин тромбоцити секретують близько 70% факторів росту з тих, які в них знаходяться. Майже повне вивільнення факторів росту відбувається протягом години. Тромбоцити продовжують синтезувати додаткову кількість факторів росту протягом приблизно ще 8 днів, після чого завершують свій життєвий цикл.

Вміст великої кількості факторів росту впливає на кісткову тканину, сполучну та ендотеліальну тканини. Для стоматологів вплив на кісткову тканину є дуже важливим аспектом. Крім того, вона чинить вплив на сполучну тканину, а отже на утворення колагенових волокон та міжклітинної речовини. Фактори росту також запускають утворення молодої капілярної сітки, а там, де відбувається ріст судин, виходить, і будуть покращуватися гемодинаміка, обмін речовин та оксигенація тканин, і це буде сприяти процесам утворення молодих тканин. Крім того, фактори впливають на проліферацію, диференціювання та хемотаксис клітин.

Регенерація тканин відбувається за рахунок факторів, які містяться у тромбоцитах. Фібробласти починають секретувати колаген на другий-третій день після ураження. Пік - 1-3 тиждень. Продукція триває протягом 3-4 тижнів, а потім настає баланс. Зростання грануляцій поступово припиняється зі зменшенням мітотичної активності фібробластів, потім відбувається апоптоз фібробластів. Крім того, в рані починається утворення нових судин від інтактних кровоносних судин. Це покращує оксигенацію, обмін речовин і гемодинаміку в цій ділянці. Так відбуваються процеси загоєння рани в нормі.

Але ми часто маємо справу з хронічними та хвилеподібними процесами. В цьому випадку такими є хронічні гінгівіти та пародонтити, причини яких різноманітні: це може бути порушення у системі імунітету, або зумовлено високою бактеріальною вірулентністю та тривалістю дії бактерій, порушеннями крово- та лімфообігу. Тому дуже важливою стає можливість впливати та простимулювати тканини на цих етапах запалення, незалежно від стадії хронічного запалення. І це стає можливим шляхом стимуляції процесів регенерації при введенні тромбоцитарної аутоплазми в ділянку хронічного запалення.

Збагачена тромбоцитами аутоплазма стимулює утворення епітеліальних (епідермісу та слизових), м’язових та сполучних тканин (хрящова, кісткова волокниста), містить первинні, вторинні та третинні фактори росту у високій концентрації та природній комбінації, впливає на всі стадії регенерації одночасно, забезпечує синергізм відновлювальних реакцій організму.

Областями застосування методики Плазмоліфтинг на сьогодні є косметологія (хроностаріння, гіперпігментація, акне, постакне, чутлива шкіра), гінекологія (сухість піхви, лейкоплакії, ерозії шийки матки, вульвовагініт), урологія (цистити), ортопедія (артрози), спортивна медицина (тендопатії, забої, травми, розтягнення).

Показання до застосування методу у стоматології: локалізований пародонтит, гінгівіт, генералізований пародонтит, периімплантит, операція видалення зуба або альвеоліт, операція імплантації, профілактика захворювань пародонту.

Протипоказання: Системні захворювання крові (гемофілія, тромбофілія та інші геморагічні захворювання), алергічні реакції на гепарин, злоякісні новоутворення, гострі інфекційні захворювання.

Для досягнення перелічених ефектів необхідні спеціалізована пробірка Плазмоліфтинг та центрифуга з розробленими режимами центрифугування.

Вимогами до лікування захворювань пародонту є не просто зняття запалення, але й попередження подальшого убутку кісткової тканини, відновлення кольору, форми та структури тканин ясен на більш тривалий термін, стимуляція процесів регенерації і, тим самим, скорочення частоти загострень.

На сьогодні схеми лікування захворювань пародонту включають застосування загальних і місцевих лікарських засобів.

Все, що застосовується «per os», це або антибактеріальні препарати, які можуть бути також і місцевими, або остеостимулюючі препарати. Антибактеріальні препарати, знімаючи лише запалення, не запускають при цьому процеси регенерації. Всі остеостимулюючі ліки є, перш за все, не найдешевшими, потребують тривалого прийому, а отже і відповідного контролю з боку нирок та жовчного міхура, відтак, необхідний додатковий час та кошти пацієнта для проведення контрольних аналізів.

Місцево препарати для лікування захворювань пародонту можуть застосовуватися аплікаційно та ін’єкційно. Вже неодноразово встановлено, що аплікаційні препарати всмоктуються лише на 7-10%, тому ефективність цих методик надто низька. Ін’єкційні препарати найчастіше лише знімають запалення та тимчасово покращують гемодинаміку, також не запускаючи напряму процеси регенерації. Але необхідно зрозуміти, що тканини цієї ділянки вже структурно зруйновані, а отже надходження поживних речовин та «будівельних» клітин ускладнено, а отриманий ефект буде тимчасовим та не вираженим.

Однією зі спроб стимуляції регенеративних процесів є застосування гіалуронової кислоти, також у вигляді ін’єкцій. Сьогодні гіалуронова кислота має широкий спектр застосування у косметології. Вона є структурною одиницею сполучних тканин, вбудовуючись у матрикс, лише тимчасово відновлює та насичує їх водою, не впливаючи на процеси регенерації. Крім того, у низки виробників гіалуронова кислота є синтетичним продуктом, що тим більше може ускладнювати її адаптацію, а там, де вона має тваринне походження, можливий ризик розвитку алергічних реакцій. Також висока вартість є стримуючим фактором широкого впровадження її в практичну діяльність стоматолога.

Не існує на сьогодні і методик, що дозволяють проводити прицільну регенерацію у невеликих ділянках зубо-щелепної системи, таких як місце встановлення імпланту або області кісткової пластики, в області синус-ліфтингу або лунки видаленого зуба, в області остеосинтезу або встановленої мембрани, у щелепно-лицьових областях м’яких тканин протягом гострих та хронічних інфекційно-запальних процесів, а також для реабілітації пацієнтів.

Тому запропонований метод використання аутоплазми у вигляді ін’єкцій дає можливість стимулювати процеси аутогенерації у необхідних ділянках і тканинах.

Метод є ефективним, тому що здатен знімати запалення та стимулювати регенерацію. Є абсолютно безпечним, бо використовується власна плазма. Об’єм втручання, що проводиться, мінімальний, лише локально, причому з низьким ступенем болючості. Може працювати як самостійно, так і в комплексі з іншими методами, скорочує строки заживлення. Зменшує частоту ускладнень. Подовжує фазу ремісії.

Клінічний приклад.

Пацієнт М. Діагноз: Генералізований пародонтит I ступеню, хронічний перебіг.

Стан тканин пародонту до та після лікування на 7 день із застосуванням методики плазмоліфтинг.

   

Список літератури:

1. Davis J.C., Buckley C.J., Per-Olof B. «Compromised soft tissue wounds: Correction of wound hypoxia» In: Hunt TK (ed). Problem Wounds: The Role of Oxygen. New York: Elsevier, 1988; 143-152.

2. Johnson K., Hunt T.K., Mathes S.J. «Oxygen as an isolated variable influences resistance to infection» Ann Surg 1988; 208: 783-787.

3. Hunt T.K., Allen O., Zabel D., Knighton D.R. «Defenses of the wound. In: Simmons R.L., Howard R.J. (eds). Surgical Infectious Disease» New York: Appleton-Lange.

4. Knighton D., Silver I., Hunt T.K. «Regulation of wound healing angiogenesis–Effect of oxygen gradients and inspired oxygen concentration» Surgery 1981; 90: 262-270.

5. Mohan S., Baylink D.J. «Bone growth factors» Clin Orthop Relat Res 1991; 263:30-43.

6. Wergedal J.E., Mohan S., Lundy M., Baylink D.J. «Skeletal growth factor and other factors known to be present in bone matrix stimulate proliferation and protein synthesis in human bone cells» J. Bone Miner Res 1990; 5: 179-186.

7. Marx R.E. «Radiation injury to tissue. In: Kindwall ER (ed). Hyperbaric Medicine Practice» Flagstaff, AZ: Best Publishing Company, 1994: 447-504.

8. Haynesworth S.E., Goshima О., Goldberg V.M., Caplan A.I. «Characterization of cells with osteogenic potential from human marrow, Bone», 1992; 13 (1): 81-8.

9. Hussain M.Z., LaVan F., Hunt T.K. «Wound micro-environment» In: Cohen IK, Diegelman R (eds). @Wound Healing: Biochemical and Clinical Aspects» Philadelphia: Saunders, 1991; 162-196.

10. Greenlagh D.G. «The role of growth factors in wound healing» J Trauma 1996; 41: 159-167.

11. J. Fennis, P. Stoelinga, J. Jansen «International Journal of Oral Maxillofacial Surgery»; 31: 281-286; 2002.

12. Anitua E. «Plasma rich in growth factors: Preliminary results of use in the preparation of future sites for implants» Int J Oral Maxillofac Implants 1999; 14: 529-535.

13. Froum S.J., Wallace S.S., Tarnow D.P., Cho S.C. «Effects of platelet-reach plasma on bone growth and osseintegration in human maxillary sinus grafts: Three bilateral case reports» Int J Periodontics Restorative Dent 2002; 22: 45-53.

14. Marx at al. «Journal of Oral & Maxillofacial Surgery», 2000; 58: 45.

15. Зарудий Р.Ф., Ахмеров Р.Р. «Применение обогащенной тромбоцитами аутоплазмы для лечения фотодерматоза». Электронный журнал «Регенеративная хирургия», УДК 616.5-085: 615.38, 2005. №3.

16. Разрешение на применение новой медицинской технологии от 26.10.2010 ФС №2010/380 «Аутостимуляция регенеративных процессов при лечении пародонтита и атрофических состояний мягких тканей средней зоны лица».

17. «Плазмолифтинг — гемологическое армирование кожи: новый взгляд на решение старой проблемы», сборник тезисов I Международной научно-практической конференции «Актуальные вопросы в косметологии: традиционные и новые подходы в эстетической медицине», Москва, 2011, стр. 44.

18. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Рычкова И.Н., Исаева М.Г., Алтыева А.Ф. «Аутостимуляция регенеративных процессов в челюстно-лицевой хирургии и косметологии», сборник тезисов X международного симпозиума по эстетической медицине, Москва, 2011.

19. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Бочкова О.И. (Короткова), Рычкова И.Н. «Аутостимуляция дермы при повышенном выпадении волос и алопеции» // Экспериментальная и клиническая дерматокосметология. - 2011. — № 4. — С. 36-40.

20. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Бочкова О.И. (Короткова), Рычкова И.Н. «Плазмолифтинг (Plasmolifting™) - лечение возрастной атрофии кожи богатой тромбоцитами аутоплазмой» // Эстетическая медицина. — том X. – 2011. - №2. — С. 181-187.

21. Ахмеров Р.Р. , Зарудий Р.Ф., Рычкова И.Н., Исаева М.Г., Алтыева А.Ф. «Аутостимуляция регенеративных процессов в челюстно-лицевой хирургиии косметологии» Методическое пособие. Клиника Лафатер г. Москва 2011.

22. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Лепинский Д.В., Махмутова А.Ф. (Алтыева), Моняк И.Е., Овечкина М.В., Сысолятин С.П. «Результаты комплексного лечения заболеваний пародонта с использованием богатой тромбоцитами аутоплазмы. Научные труды VIII международного конгресса «Здоровье и образование в XXI веке; концепции болезней цивилизации», РУДН, г. Москва - 2007; с. 116-117.

23. Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Лепинский Д.В., Махмутова А.Ф. (Алтыева), Моняк И.Е., Овечкина М.В., Сысолятин С.П. «Методика применения богатой тромбоцитами плазмы человека при лечении заболеваний пародонта. Научные труды VIII международного конгресса «Здоровье и образование в XXI веке; концепции болезней цивилизации», РУДН, г. Москва — 2007; с. 117-118.

24. Зорина О.А., Грудянов А.И., Бякова С.Ф. «Хирургическое лечение заболеваний пародонта с использованием материалов для направленной тканевой регенерации» // Терра Медика. – 2003. - № 2. – С. 21.

25. Махмутова А.Ф. «Комплексное восстановительное лечение заболеваний пародонта с использованием богатой тромбоцитами плазмы» / А.Ф. Махмутова, Т.Н. Цыганова // Альтернативная медицина. – 2009. — № 2(17). – С. 13-21.

26. Махмутова А.Ф. «Рентгенденситометрическая оценка плотной костной ткани челюстей пациентов с воспалительно-деструктивными изменениями» / А.Ф. Махмутова // Тез. докл. IX международного конгресса «Здоровье и образование в XXI веке». – Москва: РУДН, 2008. - С. 331 -332.

27. Махмутова А.Ф. «Эффективность комплексного восстановительного лечения больных воспалительными заболеваниями пародонта» / А.Ф. Махмутова // Автореферат – Москва, 2009.

28. Hooton T.M., Stamm W.E. «Diagnosis and treatment of uncomplicated urinary tractinfection // Infect. Dis.Clin. North A.M., 1977. – V. 11(3). — P. 551-581.

29. Разрешение на применение новой медицинской технологии от 28.12.2009 ФС №2009/417 «Оптимизация процессов остеогенеза у травматолого-ортопедических больных с использованием обогащенной тромбоцитами аутологичной плазмы и биокомпозиционных материалов».

30. Войно-Ясенецкий В.Ф. «Очерки гнойной хирургии», Москва, 2000, стр. 128-132.

31. Миронов С.П. «Оптимизация процессов остеогенеза у травматолого-ортопедических больных с использованием обогащенной тромбоцитами аутологичной плазмы и биокомпозиционных материалов,» Москва, 2009, 16 стр.